Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія (ХЗДП) — це аутоімунне захворювання, що вражає нерви, яке часто лікують кортикостероїдами, плазмаферезом або внутрішньовенним імуноглобуліном (IVIg). Однак від 20 до 30 відсотків пацієнтів не реагують на терапію, що призводить до резистентності ХВЗП, тобто симптоми зберігаються, незважаючи на лікування. This creates a critical need to re-evaluate the treatment plan when initial therapy fails to produce results.
Визнання неефективності лікування
Unusually, CIDP symptoms may fluctuate, with temporary improvement after treatment followed by flare-ups. Ці вагання не обов’язково є ознакою невдачі. Однак, якщо симптоми продовжують погіршуватися або залишаються виснажливими після 3-6 місяців послідовного лікування, настав час подумати про зміну підходу. Ведення детального щоденника симптомів (спостереження за слабкістю, втомою та рухливістю) може допомогти відрізнити тимчасові невдачі від справжньої стійкості до лікування.
Refractory CIDP may occur more frequently if diagnosis is delayed because long-term nerve damage makes treatment difficult. Точний діагноз має вирішальне значення: CIDP має багато підтипів, і різні варіанти реагують на різні види лікування. Наприклад, у деяких пацієнтів є аутоантитіла, які атакують специфічні нервові структури (залози), що робить стандартне лікування неефективним.
Нові методи лікування та «перезавантаження імунітету»
When first-line drugs don’t work, doctors may change their approach before combining treatments. One option is to change the form of IVIg, since some patients respond better to certain products. Якщо це не допомагає, з’являються нові можливості.
Ефгартимод (Вивгарт Гітруло), схвалений у 2024 році, є першим новим препаратом для ХВЗП за понад 30 років. It works by helping the body eliminate harmful antibodies faster, reducing nerve damage. Однак, як і інші методи лікування, він не завжди ефективний.
Інші підходи включають:
- В-клітинна терапія (наприклад, ритуксимаб) : ці препарати пригнічують імунні клітини, які виробляють шкідливі антитіла, потенційно покращуючи симптоми у понад 70 відсотків пацієнтів.
- Complement inhibitors : Still under research, these drugs block the immune system from attacking the nerves.
Клінічні випробування проводяться для нових методів лікування, таких як DNTH103, IMVT-1402 і ніпокалімаб (схвалений для інших аутоімунних захворювань). Resources such as ClinicalTrials.gov and GBS/CIDP Foundation International can help patients find relevant studies.
Спільне прийняття рішень і моніторинг
Before discussing changes in treatment with a specialist, gather detailed information about your symptoms. включають:
- Слабкість в руках або ногах
- Симптоми, що змінюються протягом тижнів/місяців
- Важко рухатися або ходити
- Проблеми з дрібною моторикою (застібання сорочки)
- Відчуття поколювання або печіння
Будьте чесними зі своїм лікарем щодо впливу ваших симптомів на ваше життя. Ескалація лікування часто залежить від чіткого спілкування. Якщо нові методи лікування не обговорюються, подумайте про направлення до спеціаліста з нервово-м’язових захворювань.
Перехід на новий препарат може зайняти час. Дослідження показують, що покращення симптомів може відбутися через 12 місяців, а деякі пацієнти не реагують протягом принаймні 12 тижнів. Слідкуйте за побічними ефектами (лихоманка, нудота, інфекція) і продовжуйте фізичну/трудотерапію для підтримки працездатності.
На завершення Якщо лікування CIDP неефективне, є варіанти. Нові ліки, експериментальні методи лікування та проактивний підхід до діагностики та терапії можуть допомогти пацієнтам відновити функції та покращити якість життя.
